мене турбує одна проблема
Мене турбує одна проблема. Я не можу спати і їсти, ледве дихаю і думаю – чи можливо оформити приватну власність на твоє серце?
я серйозно, адже сьогодні у сучасному світі продається все:
про речі та харчі я і не згадую, скоро навіть діти в школі запитуватимуть звідки беруться курячі яйця, правильно –в магазині, ствердно махатимуть головою вчителі; знання, громадянство, правда, інтелектуальна власність, діти, радіо та телеефір, вода, земля, повітря, ліс, вартість життя, репутація, планети, здоров’я, вічна краса і молодість, навіть зв'язок із всевишнім і місце в раю (якість послуги залежить лиш від оператора і суми пожертви.
а твоє серце? чому в біса я не можу претендувати на нього? Де справедливість, де закон, де реакція відповідних інстанцій? що за неподобство! куди дивиться Європейський суд з прав людини? Яке зухвале притискання демократичних цінностей! Чому мовчить ОБСЄ? Я готова запитати дозволу у США та РОСІЇ! Виконати усі умови і навіть жерти генетичне лайно, закопувати протерміновані пальчикові батарейки у себе на городі аби зекономити гроші Європі на утилізації, відмивати птахів від чужої нафти, бути безмежно відкритою і готовою до усіх зараз світу, а ще дякувати за такі подарунки долі тільки б отримати ПРАВО ВЛАСНОСТІ на ТВОЄ СЕРЦЕ!
як я вас розумію -))
Боже ж мій... Неначе от просто щойно все це почув в особистій розмові – так пройняло.
Вибачте за вірогідно недоречний жарт, але одразу після прочитання захотілося порадити звернутися до трансплантологів.
А якщо серйозно, то володіння чимсь чи кимсь дуже обмежує та узалежнює, любов – звільняє та насичує.